| Це зимова історія:
|
| У ній знайшли один одного ти і я...
|
| Нас кусали холоднечі, замерзали калюжі,
|
| І мороз колючий наші душі обпалював…
|
| Вранці примхлива хуртовина
|
| Снігову закрутить карусель—
|
| Я тебе цілу і всім ревну:
|
| Що моєю долею ти станеш, я не чекав!
|
| Білий сніг летить, крутиться
|
| І на землю спати лягає…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже.
|
| Мені дорогий до тебе не розібрати,
|
| Але найважливіше на світі знати,
|
| Що мене ти любиш і моєю будеш
|
| І собою зігрієш життя холодне моє...
|
| Я люблю твій ніжний голосок,
|
| Мені твоя дорога кожна волосина...
|
| Ми з тобою літали, разом засипали,
|
| І Сніжинки співали свою колискову.
|
| Білий сніг летить, крутиться
|
| І на землю спати лягає…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже…
|
| Від морозу збереже…
|
| Від морозу збереже…
|
| Це зимова історія:
|
| У ній знайшли один одного ти і я...
|
| Нас кусали холоднечі, замерзали калюжі,
|
| І мороз колючий наші душі обпалював…
|
| Білий сніг летить, крутиться
|
| І на землю спати лягає…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже…
|
| Білий сніг летить, крутиться
|
| І на землю спати лягає…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже…
|
| Він її від завірюху вкриє,
|
| Від морозу збереже…
|
| Від морозу збереже…
|
| Від морозу збереже!.. |