| Нашапчы мне на вуха сваю псеўда-навуку, нашапчы.
| Шепотіть собі на вухо свою псевдонауку, шепніть.
|
| У забытым завулку нас з табою завуць да шыпшын.
| У забутому провулку нас з тобою називають шипшиною.
|
| Два кароткія цені, нібы сны-летуценні зімы.
| Дві короткі тіні, як мрії-мри зими.
|
| Як маўклівае гета, толькі помні, што гэта не мы.
| Як тихе гетто, пам’ятайте, що це не ми.
|
| Шукай мяне, гукай мяне, як клічуць сонца па вясне,
| Шукай мене, клич мене, як сонце весну кличе,
|
| I рэкі ўсе выходзяць з берагоў.
| І всі річки виходять з берегів.
|
| Знайдзі мяне, згубі мяне на яве, альбо толькі ў сне,
| Знайди мене, загуби мене наяву, чи тільки уві сні,
|
| Хавай мяне ў цяпло сваіх снягоў.
| Сховай мене в теплі своїх снігів.
|
| Асцярожна і ціха жыць, як дыхаць, і дыхаць, як жыць.
| Обережно і тихо живи, як дихаєш, і дихай, як живеш.
|
| Хто бяжыць, не саб’ецца, толькі слухай, як сэрца дрыжыць.
| Тих, хто біжить, не розчавить, тільки послухай, як твоє серце тремтить.
|
| Невядомае гора ўздымаецца з горных вышынь.
| З гірських висот піднімається невідома гора.
|
| І да самых аблокаў ахінае аблога душы.
| І облога душі хмари огортає.
|
| Шукай мяне, гукай мяне, як клічуць сонца па вясне,
| Шукай мене, клич мене, як сонце весну кличе,
|
| I рэкі ўсе выходзяць з берагоў.
| І всі річки виходять з берегів.
|
| Знайдзі мяне, згубі мяне на яве, альбо толькі ў сне,
| Знайди мене, загуби мене наяву, чи тільки уві сні,
|
| Хавай мяне ў цяпло сваіх снягоў.
| Сховай мене в теплі своїх снігів.
|
| Шукай мяне, гукай мяне, як клічуць сонца па вясне,
| Шукай мене, клич мене, як сонце весну кличе,
|
| I рэкі ўсе выходзяць з берагоў.
| І всі річки виходять з берегів.
|
| Знайдзі мяне, згубі мяне на яве, альбо толькі ў сне,
| Знайди мене, загуби мене наяву, чи тільки уві сні,
|
| Хавай мяне ў цяпло сваіх снягоў. | Сховай мене в теплі своїх снігів. |