Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Iniquity, виконавця - Havok. Пісня з альбому Being And Nothingness, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 23.04.2009
Лейбл звукозапису: ViciSolum
Мова пісні: Англійська
Iniquity(оригінал) |
A covered sky where clouds disperse |
Their fading bodies unveil a starlit sky |
And as eons of infinity gaze upon me |
My body ascends into orbit |
I observe humility and inhumanity |
On acres of dying life |
Dried up lands split apart |
Facing an inevitable end |
As larvas grew we eroded |
In constant evolve, in fear dissolve |
I detest our entire existence |
We embrace the calamity |
Shears cut the words from an open mouth |
That assent the coming storm |
We omit the oblivious |
And nurture the frenzy taking form |
Tear through the veil |
Free whats hiding |
Disintegrate from flesh and ascend |
Relent and then amend |
A post human organism |
Without the ability to think |
Your I, Your instinct |
A conscious corrosion |
Define the boundaries of your mind |
And transcend |
Far from the misaligning |
Burrowed larvas crawl |
An overwhelming choking anathema |
Contained in flesh embraced in fear |
Sleep, wake up, feed, sleep |
Close your eyes and sleep |
A covered sky where clouds disperse |
Their fading bodies unveal a starlit sky |
And as eons of infinity gaze upon me |
My body ascends into orbit |
And I observe the humility |
A covered sky where clouds disperse |
Their fading bodies unveal a starlit sky |
And as eons of infinity gaze upon me |
My body ascends into orbit |
And I observe the inhumanity |
Your I, Your instinct |
A conscious corrosion |
We are drifting, drifting further away |
Further away from what’s been so close |
And as life comes to stop |
We will know we’ve been wrong |
(переклад) |
Вкрите небо, де розходяться хмари |
Їхні тіла, що згасають, відкривають зоряне небо |
І як еони нескінченності дивляться на мене |
Моє тіло піднімається на орбіту |
Я помічаю смирення та нелюдяність |
На акрах вмираючого життя |
Висушені землі розділені |
Перед неминучим кінцем |
Коли личинки росли, ми розмивалися |
У постійному розвитку, у страху розчиняється |
Я ненавиджу все наше існування |
Ми приймаємо лихо |
Ножиці вирізали слова з відкритого рота |
Це погоджує прийдешній шторм |
Ми опускаємо забуття |
І виховувати шаленство, що набуває форми |
Роздерти завісу |
Безкоштовно те, що ховається |
Розпадитись із плоті й піднестися |
Помилкувати, а потім виправляти |
Постлюдський організм |
Без здатності думати |
Твоє Я, Твій інстинкт |
Усвідомлена корозія |
Визначте межі свого розуму |
І перевершити |
Далеко від розбіжності |
Закопані личинки повзають |
Приголомшлива анафема |
Міститься в плоті, обійманій страхом |
Спати, прокидатися, годувати, спати |
Закрийте очі і спіть |
Вкрите небо, де розходяться хмари |
Їхні тіла, що згасають, відкривають зоряне небо |
І як еони нескінченності дивляться на мене |
Моє тіло піднімається на орбіту |
І я спостерігаю за смиренням |
Вкрите небо, де розходяться хмари |
Їхні тіла, що згасають, відкривають зоряне небо |
І як еони нескінченності дивляться на мене |
Моє тіло піднімається на орбіту |
І я спостерігаю за нелюдяністю |
Твоє Я, Твій інстинкт |
Усвідомлена корозія |
Ми дрейфуємо, віддаляємося далі |
Подалі від того, що було так близько |
І коли життя зупиняється |
Ми знаємо, що помилилися |