| Эту милую картинку ты придумала сама,
| Цю милу картинку ти придумала сама,
|
| Сотворив ее из музыки и света.
| Створивши її з музики і світла.
|
| Ты считаешь на картине нарисована — Зима,
| Ти вважаєш на картині намальована — Зима,
|
| А мне кажется — Серебрянное Лето.
| А мені здається — Срібне Літо.
|
| То-ли снежная поляна, то-ли озеро в лесу,
| Чи снігова галявина, чи озеро в лісі,
|
| Напоенное туманом и прохладой,
| Напоєне туманом і прохолодою,
|
| Ты еще меня с собою в уголочке нарисуй,
| Ти ще мене з собою в куточку намалюй,
|
| Впрочем больше ничего уже не надо.
| Втім, більше нічого вже не треба.
|
| Ты — моя Летняя Зима,
| Ти — моя Літня Зима,
|
| Мое зимнее Лето.
| Моє зимове літо.
|
| Ты из музыки и света сама
| Ти з музики і світла сама
|
| Из музыки и света — Света!
| З музики та світла — Світла!
|
| Знаю я, что там за лесом деревянные дома,
| Знаю я, що там за лісом дерев'яні будинки,
|
| Их покой ни дождь, ни снег не потревожит.
| Їхній спокій ні дощ, ні сніг не потурбує.
|
| На кого она похожа — эта Летняя Зима,
| На кого вона схожа — ця Літня Зима,
|
| Ну, конечно, на тебя она похожа.
| Ну, звичайно, на тебе вона схожа.
|
| Ты таким же тайным светом изнутри озарена,
| Ти таким же таємним світлом зсередини осяяна,
|
| Только мне за свой покой нельзя ручаться.
| Тільки мені за свій спокій не можна ручатися.
|
| Я повешу твой подарок над кроватью у окна,
| Я повішу твій подарунок над ліжком біля вікна,
|
| Чтобы нам с тобой во век не разлучаться. | Щоб нам із тобою у століття не розлучатися. |