| Сьогодні в моєму серці тяжко, на моїх очах не залишилося жодної сльози
|
| Ви бачите, що мій тато щойно помер, і я сказав йому стільки брехні
|
| У нашій родині нас було п’ятнадцять, і ми не бачили жодної копійки
|
| Тож сам на кладовищі мені довелося копати могилу свого тата
|
| Коли я копав, моя совість завдала мені болю і як я підіймаю мою лопату високо
|
| Здавалося, усе моє життя швидко промайнуло
|
| Я думав про те, як він мене побив, і намагався розлютити його
|
| І я знав, що кожне облизування, яке він робив мені завдає йому удвічі сильнішу біль
|
| Я подумав про те, як він покине нас коли наш обід був порожнім мішком
|
| Але я знав, що тато наполегливо працював, і для нас діток він зламав спину
|
| Тоді я подумав про те, як ми завдамо йому болю, чому я б у будь-який час забрав його ядро
|
| Можливо, я потрапив би в аварію і потрапив у в’язницю, він був би там, щоб виручати мене щоразу
|
| Я б встав у просторі й прокляв його, а потім вийшов, щоб не бачити його
|
| плакати
|
| Тоді він падав на коліна й казав, Боже, дай моєму синові ще одну спробу
|
| Після того, як похорон закінчився, і труну поклали на місце
|
| Вони вручили мені лопату і попросили накинути йому ще бруду в обличчя
|
| Мені б хотілося показати йому, як сильно я люблю його, я міг би спробувати
|
| Але я маю одну втіху, що він знав Бога перед смертю |