| Самотній і покинутий долею і людиною
|
| Господи, якщо ти мене чуєш, будь ласка, тримайся за мою руку, будь ласка, зрозумій
|
| Ми зустрілися навесні, коли розпускаються квіти
|
| Пасовища зеленіли, а луки — золоті
|
| Наша любов розквітла, коли літо росло
|
| Її любов, як листя, в’яла й зникла
|
| Самотній і покинутий долею і людиною
|
| Господи, якщо ти мене чуєш, будь ласка, тримайся за мою руку, будь ласка, зрозумій
|
| Троянди зів’яли, у моїх дверях мороз
|
| Птахи вранці більше не співають
|
| Трава в долині починає вмирати
|
| А в темряві плакатимуть хиппоури
|
| Самотній і покинутий долею і людиною
|
| Господи, якщо ти мене чуєш, будь ласка, тримайся за мою руку, будь ласка, зрозумій
|
| О, куди вона поділася, о, де вона може бути
|
| Можливо, вона покинула когось іншого, як я
|
| Вона пообіцяла шанувати любити й підкорятися
|
| Кожна клятва була іграшкою, яку вона викидала
|
| Самотній і покинутий долею і людиною
|
| О, Господи, якщо ти чуєш мене, будь ласка, тримайся за мою руку, будь ласка, зрозумій, тримайся за мою руку |