Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Скажи, родная, виконавця - Баря. Пісня з альбому Бумажные города, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 19.09.2019
Лейбл звукозапису: Klever Label
Мова пісні: Російська мова
Скажи, родная(оригінал) |
Скажи родная — как теперь уйти? |
Родная стала как-то вдруг чужой. |
Мне звезды с неба кричали — уходи! |
Мне слезы с глаз кричали… |
Скажи родная — как теперь уйти? |
Родная стала как-то вдруг чужой. |
Мне звезды с неба кричали — уходи! |
Мне слезы с глаз кричали — не уходи, постой! |
Твои глаза в моих навеки! |
Я не забыл их взор, не забыл… |
В мыслях шумно дует ветер |
Мне не хватает их понять — не хватает сил… |
Ночь стала яркой |
Под вино разлитых судеб |
Твой запах стал лишь ядом, но туман нас сильно губит |
Пленила моя память |
Столько не понять мне, |
Но спустя долго лет я вернусь в твои объятия! |
Я кричал — перестань! |
Сжигать наши мосты |
Я просил у звезд — прошу не дайте мне остыть! |
Подальше от всех, просил — давай улетим! |
К солнцу от всех, но ты боишься высоты… |
Скажи родная — как теперь уйти? |
Родная стала как-то вдруг чужой |
Мне звезды с неба кричали — уходи! |
Мне слезы с глаз кричали — не уходи, постой! |
Улицы обнял сентябрь, |
А я иду по мостовой |
Так хочу увидеть тебя тут |
Так хочу дотронуться рукой |
Но не могу, не могу |
Нарисовать тебя опять |
Я соберу, соберу |
Твой силуэт под руку и дальше гулять |
Я отпускаю тебя туда куда ты так рвалась |
Прошу ныряй в мир, обмана и лжи |
Поглубже так — нет |
Запах свободы |
Ведь я тебя |
Я тебя |
Отпустил! |
Скажи родная — как теперь уйти? |
Родная стала как-то вдруг чужой |
Мне звезды с неба кричали — уходи! |
Мне слезы с глаз кричали — не уходи, постой! |
(переклад) |
Скажи рідна — як тепер піти? |
Рідна стала якось раптом чужою. |
Мені зірки з неба кричали — йди! |
Мені сльози з очей кричали… |
Скажи рідна — як тепер піти? |
Рідна стала якось раптом чужою. |
Мені зірки з неба кричали — йди! |
Мені сльози з очей кричали — не йди, стривай! |
Твої очі в моїх навіки! |
Я не забув їхній погляд, не забув... |
В думках шумно дме вітер |
Мені не вистачає їх зрозуміти — не вистачає сил… |
Ніч стала яскравою |
Під вино розлитих доль |
Твій запах став лише отрутою, але туман нас сильно губить |
Полонила моя пам'ять |
Стільки не зрозуміти мені, |
Але після довгих років я повернуся в твої обійми! |
Я кричав—перестань! |
Спалювати наші мости |
Я просив у зірок — прошу не дайте мені охолонути! |
Подальше від всіх, просив — давай полетімо! |
До сонця від всіх, але ти боїшся висоти… |
Скажи рідна — як тепер піти? |
Рідна стала якось раптом чужою |
Мені зірки з неба кричали — йди! |
Мені сльози з очей кричали — не йди, стривай! |
Вулиці обійняв вересень, |
А я іду по мостовий |
Так хочу побачити тебе тут |
Так хочу доторкнутися рукою |
Але не можу, не можу |
Намалювати тебе знову |
Я зберу, зберу |
Твій силует під руку і далі гуляти |
Я відпускаю тебе туди куди ти так рвалася |
Прошу пірнай у світ, обману та брехні |
Глибше так — ні |
Запах свободи |
Адже я тебе |
Я тебе |
Відпустив! |
Скажи рідна — як тепер піти? |
Рідна стала якось раптом чужою |
Мені зірки з неба кричали — йди! |
Мені сльози з очей кричали — не йди, стривай! |