| Я бачу, як стовпи починають падати з мого святилища, мого святилища.
|
| Я відчую, як тягар світу лягає на мену, натискає на мене.
|
| І як довго я можу продовжувати, і скільки часу зайшло занадто далеко.
|
| Тому що я так зайнятий у погоні за привидами, яких не існує, і мріями, які не прибудуться
|
| правда.
|
| Я так відволікаюсь сам по собі, тому покажіть, будь ласка, що я шукаю.
|
| Якби я мог прозорити ці ілюзії, які я вже створив, я вже створив.
|
| Якби я міг краще розуміти ці речі, я не можу змінити, але я зміг
|
| вже змінено.
|
| І як довго я можу продовжувати, і скільки часу зайшло занадто далеко.
|
| Тому що я так зайнятий у погоні за привидами, яких не існує, і мріями, які не прибудуться
|
| правда.
|
| Я так відволікаюсь сам по собі, тому покажіть, будь ласка, що я шукаю.
|
| Тому що я не можу повірити, що ми затонули так далеко під хвилями, і я не можу заперечити
|
| той факт, що ми всі були однаковими.
|
| Ми так зайняті переслідуванням привидів, яких не існує, і мрій, які не збуваються.
|
| Я так відволікаюсь сам по собі, тому просто покажіть мені що я шукаю,
|
| те, що я шукаю.
|
| Ми так зайняті переслідуванням привидів, яких не існує, і мрій, які не збуваються.
|
| Ми так відволікаємося самостійні, тому нехай Бог покажи нам що ми шукаємо. |