| Было время, звёзды казались
| Був час, зірки здавались
|
| Ближе и теплей.
| Ближче і тепліше.
|
| Но, чем выше, тем холоднее,
| Але чим вище, тим холодніше,
|
| И тоска сильней.
| І туга сильніша.
|
| И всё громче зов земли своей.
| І все гучніше поклик землі своєї.
|
| Она одна лишь сердцу милая —
| Вона одна лише серцю мила —
|
| Земля своя, душой любимая
| Земля своя, кохана душею
|
| Идут века неторопливо,
| Йдуть століття неквапливо,
|
| Но всё же, как она красива.
| Але все ж, як вона красива.
|
| Не кричи, никто не услышит,
| Не кричи, ніхто не почує,
|
| Слишком шумно здесь.
| Занадто шумно тут.
|
| Не проси пощады,
| Не проси пощади,
|
| Намного дороже честь.
| Набагато дорожча за честь.
|
| Славь ту звезду,
| Славу ту зірку,
|
| Что ведёт к земле твоей.
| Що веде до твоєї землі.
|
| Она одна лишь сердцу милая —
| Вона одна лише серцю мила —
|
| Земля своя, душой любимая
| Земля своя, кохана душею
|
| По ней века идут лениво,
| По ній століття йдуть ліниво,
|
| Но, боже, как она красива. | Але, боже, як вона гарна. |