| Потеряла утром я одну сережку.
| Втратила вранці я одну сережку.
|
| Говорил он мне: «Лебедь белая»,
| Говорив він мені: «Лебідь біла»,
|
| Гладил мою ручку, целовал мне ножку.
| Гладив мою ручку, цілував мені ніжку.
|
| А я поверила.
| А я повірила.
|
| Улетели сани его расписные
| Полетіли сани його розписні
|
| Утром от моего терема.
| Вранці від мого терема.
|
| Обещал он горы, горы золотые.
| Обіцяв він гори, гори золоті.
|
| А я поверила.
| А я повірила.
|
| Возьму карты в руки да и погадаю:
| Візьму карти в руки та і погадаю:
|
| Кину на столе карты веером.
| Кину на столі карти віялом.
|
| Карты мне гадали,
| Карти мені гадали,
|
| Про любовь мне врали.
| Про кохання мені брехали.
|
| А я поверила.
| А я повірила.
|
| Потеряла утром я одну сережку
| Втратила вранці я одну сережку
|
| С сине-лазоревым камушком.
| З сино-блакитним камінцем.
|
| Гладил мою ручку, целовал мне ножку.
| Гладив мою ручку, цілував мені ніжку.
|
| А я не замужем.
| А я не одружена.
|
| Перепутал он мне пути-дороги.
| Переплутав він мені шляху-дороги.
|
| Повернули вспять воды веснами.
| Повернули назад води навесні.
|
| Мне теперь идти прямо от порога.
| Мені тепер іти прямо від порога.
|
| От зимы идти мне до осени.
| Від зими йти мені до осені.
|
| © Светлана Ковалева. | © Світлана Ковальова. |