| Тому що я прекрасна всередині
|
| Тому що я ніколи не буду зійти з колії
|
| — Ми граємо жорстко і показуємо свої шрами
|
| — Досконалість
|
| Про свої завдання я не вирішую
|
| Не залишилося місця для роздумів
|
| — Ми розпилюємо фарбу й марнуємо час
|
| — Притягнення
|
| «Недалеко звідси, за зеленою зіркою
|
| Жили Стіліпіпи, прославлені, працьовиті
|
| У них була машина, мрія про машину
|
| З пружинами та шестернями і ідеальні в усіх відношеннях»
|
| Тому що я не вию на Місяць
|
| Тому що я роблю те, що маю робити
|
| — Ми не спатим, пливемо у припливі
|
| — Підключення
|
| Місяць не має на мене впливу
|
| Тихими ночами я мрію про симетрію
|
| — Нічого, ми марнуємо час
|
| — Досконалість
|
| «Спочатку вони накопичили всі свої атоми
|
| А якщо один не підходив, вони трохи розколовували його
|
| І все було просто чудово»
|
| Все добре, ми розділяємо час
|
| Все готово, ми відпускаємо повітряного змія
|
| Ми граємо важко і показуємо свої шрами
|
| Ми розпилюємо фарбу, бо це не злочин
|
| Все гаразд, ми не поспішаємо
|
| Сезон розпал, ми всі одягнені для розваги
|
| Мрії далекі, колеса ми літаємо
|
| Ми здичавіємо, наше майбутнє зараз |