| זה בוקר שאחרי הסערה,
| Ранок після грози,
|
| אתה שם ואני כאן כבר לא מרגיש נורא.
| Ти там, а я тут, мені більше не страшно.
|
| קצת קשה לי לאהוב אותך
| Мені трохи важко любити тебе
|
| אחרי כמעט שבוע
| Через майже тиждень
|
| שאתה לא מסתכל לי בעיניים,
| що ти не дивишся мені в очі,
|
| ואם כן, המבט שלך מוזר .
| А якщо так, то твій погляд дивний.
|
| משדר לי כל הזמן זה "לבנתיים"
| Він постійно говорить мені, що це "поки"
|
| אבל בנתיים זה נגמר.
| Але поки що кінець.
|
| ועוד שבוע תתקשר,
| Через тиждень ти подзвониш,
|
| ושוב תקרא לי מאמי
| І знову називай мене мамою
|
| בואי, נשב ונדבר קצת על הכל.
| Давай, сядемо, поговоримо трохи про все.
|
| אני אוהב אותך יותר,
| Я люблю тебе більше,
|
| אפילו עוד מכשנפגשנו
| Навіть з тих пір, як ми зустрілися
|
| בוא נשב ונדבר קצת על הכל.
| Давайте сядемо і поговоримо трохи про все.
|
| זה בוקר שאחרי הסערה
| Ранок після грози
|
| מספרת לעצמי שאני לא צריכה אותך
| Кажу собі, що ти мені не потрібен
|
| קצת קשה, כמעט ומצליחה
| Трохи важко, майже успішно
|
| עד שאתה מגיע
| поки ви не приїдете
|
| אתה שוב מתסכל לי בעיניים
| Ти знову мене дратуєш
|
| איך המבט הזה מפיל אותי בפח
| Як цей погляд збиває мене з ніг
|
| עוד אברח ממך מחר או עוד יומיים
| Я втечу від тебе завтра або через два дні
|
| אבל בנתיים בוא נשכח | Але поки забудемо |