| Приспів:
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Ти створив його сам, як у морській бурі острів,
|
| Щоб у дитинстві рятував від підкроватних монстрів!
|
| Він завжди приходив, коли тобі було погано.
|
| З суми виводив і не ахал, не охал —
|
| Він такий у дошку свій. |
| Йому начхати на твою зовнішність!
|
| Він старіє з тобою, без претензій на вічність.
|
| Не залиш і ти його, він просить так мало.
|
| Бороться з нім плечем до плеча, герой
|
| У долинах твого Астрала!
|
| Приспів:
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Ти, дорослішаючи, даси збій. |
| Не влучай у ці мережі.
|
| Бути забутим тобою для нього— гірше за смерть.
|
| Він завжди підставляв під удар своє черево.
|
| Твій кошмар утихомирював, перетворював слона на муху.
|
| Він — такий, як ти! |
| Ми теж плід чиїхось фантазій.
|
| Вирощені, як квіти — самотність скрасити!
|
| Для інших він - ефір, лише ти касався його вовни!
|
| Він — єдиний у світі, хто помре з тобою разом!
|
| Приспів:
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Він — не звір, не людина! |
| Твій Астралопітек!
|
| Це клич астральних призмів: Параліч! |
| Сомнамбулізм!
|
| Це клич астральних призмів: Параліч! |
| Сомнамбулізм!
|
| Це клич астральних призмів: Параліч! |
| Сомнамбулізм!
|
| Це клич астральних призмів: Параліч! |
| Сомнамбулізм! |