Переклад тексту пісні Пожираю сам себя - TOTGEBOREN

Пожираю сам себя (оригінал)

Я вдохновлён был твоей смертью, но года живу во тьме
Воспоминанья пожирают сердце каждый божий день
И будь я принятый землёй, что забрала твой труп к себе
Возможно бы нашел покой, но стезя — лишь вязнуть в ней
И я хочу лишь только ныне не проснуться поутру
Найти покой в сырой могиле, где помру на берегу
Красной реки моих грехов, кои входят в плоть занозами
Коробит моё сердце боль и месяца что так сладки
Покинь же тело, я молю тебя, покуда не помру
Мерзкая ненависть сжирает нас и тянет меня в глубь
Я погребальному костру придам свои чёрные кости
Нахожу здесь только горе и свою тёмную скорбь
Когда потухнут свечи этим днём ты вспомнишь моё имя
И тогда всевышний морг нас вновь сольёт ведь воедино
Слёзы лишь мои сочатся гноем из картин
И гобелены я залью алой кровью твоей милой
Боль жрёт мою душу вновь
И только мой грот не даёт забыть
Мерзкие дни что испачканы лишь кровью
Пожираю сам себя, ведь я и был болью
И она жрёт мою душу вновь
И только мой грот не даёт забыть
Мерзкие дни что испачканы лишь кровью
Пожираю сам себя, ведь я и был болью
И только я жру себя снутри
Все эти дни мне не позабыть
Словно девятый круг теперь вся жизнь
Я не могу открыть глаза не увидев лик
И только я жру себя снутри
Все эти дни мне не позабыть
Словно девятый круг теперь вся жизнь
Я не могу открыть глаза и меня не простить
И я хочу оставить память, но лишь выкинув всю боль
Крошусь я черными мечтами на холодный, грязный пол
Подобно ангелу во тьме, что сам отрезал себе крылья
Будто я приду в себя, когда натяну петлю

Пожираю сам себя (переклад)

Я натхненний був твоєю смертю, але року живу у темряві
Спогади пожирають серце кожного божого дня
І будь я прийнятий землею, що забрала твій труп до себе
Можливо, знайшов би спокій, але шлях тільки в'язнути в ній.
І я хочу тільки тепер не прокинутися вранці
Знайти спокій у сирій могилі, де помру на берегу
Червоної річки моїх гріхів, котрі входять у площину скалками
Коробить моє серце біль і місяця що так солодкі
Покинь тіло, я молю тебе, поки не помру
Гидка ненависть зжирає нас і тягне мене в глиб
Я похоронному вогнищу надам свої чорні кістки
Знаходжу тут тільки горе і свою темну скорботу
Коли згаснуть свічки цим днем ​​ти згадаєш моє ім'я
І тоді Всевишній морг нас знову зліє бо воєдино
Сльози лише мої течуть гноєм з картин
І гобелени я заллю червоною кров'ю твоєю милою
Біль жере мою душу знову
І тільки мій грот не дає забути
Гидкі дні що забрудниться лише кров'ю
Пожираю сам себе, адже я і був болю
І вона жере мою душу знову
І тільки мій грот не дає забути
Гидкі дні що забрудниться лише кров'ю
Пожираю сам себе, адже я і був болю
І тільки я жеру себе всередині
Всі ці дні мені не забути
Наче дев'яте коло тепер усе життя
Я не можу розплющити очі не побачивши обличчя
І тільки я жеру себе всередині
Всі ці дні мені не забути
Наче дев'яте коло тепер усе життя
Я не можу розплющити очі і мене непробачити
І я хочу залишити пам'ять, але тільки викинувши весь біль
Кришуся я чорними мріями на холодну, брудну підлогу
Подібно до ангела у темряві, що сам відрізав собі крила
Ніби я прийду в себе, коли натягну петлю