Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Пожираю сам себя, виконавця - TOTGEBOREN. Пісня з альбому Ореол из горящих кишок, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 09.04.2020
Лейбл звукозапису: TOTGEBOREN
Мова пісні: Російська мова
Пожираю сам себя(оригінал) |
Я вдохновлён был твоей смертью, но года живу во тьме |
Воспоминанья пожирают сердце каждый божий день |
И будь я принятый землёй, что забрала твой труп к себе |
Возможно бы нашел покой, но стезя — лишь вязнуть в ней |
И я хочу лишь только ныне не проснуться поутру |
Найти покой в сырой могиле, где помру на берегу |
Красной реки моих грехов, кои входят в плоть занозами |
Коробит моё сердце боль и месяца что так сладки |
Покинь же тело, я молю тебя, покуда не помру |
Мерзкая ненависть сжирает нас и тянет меня в глубь |
Я погребальному костру придам свои чёрные кости |
Нахожу здесь только горе и свою тёмную скорбь |
Когда потухнут свечи этим днём ты вспомнишь моё имя |
И тогда всевышний морг нас вновь сольёт ведь воедино |
Слёзы лишь мои сочатся гноем из картин |
И гобелены я залью алой кровью твоей милой |
Боль жрёт мою душу вновь |
И только мой грот не даёт забыть |
Мерзкие дни что испачканы лишь кровью |
Пожираю сам себя, ведь я и был болью |
И она жрёт мою душу вновь |
И только мой грот не даёт забыть |
Мерзкие дни что испачканы лишь кровью |
Пожираю сам себя, ведь я и был болью |
И только я жру себя снутри |
Все эти дни мне не позабыть |
Словно девятый круг теперь вся жизнь |
Я не могу открыть глаза не увидев лик |
И только я жру себя снутри |
Все эти дни мне не позабыть |
Словно девятый круг теперь вся жизнь |
Я не могу открыть глаза и меня не простить |
И я хочу оставить память, но лишь выкинув всю боль |
Крошусь я черными мечтами на холодный, грязный пол |
Подобно ангелу во тьме, что сам отрезал себе крылья |
Будто я приду в себя, когда натяну петлю |
(переклад) |
Я натхненний був твоєю смертю, але року живу у темряві |
Спогади пожирають серце кожного божого дня |
І будь я прийнятий землею, що забрала твій труп до себе |
Можливо, знайшов би спокій, але шлях тільки в'язнути в ній. |
І я хочу тільки тепер не прокинутися вранці |
Знайти спокій у сирій могилі, де помру на берегу |
Червоної річки моїх гріхів, котрі входять у площину скалками |
Коробить моє серце біль і місяця що так солодкі |
Покинь тіло, я молю тебе, поки не помру |
Гидка ненависть зжирає нас і тягне мене в глиб |
Я похоронному вогнищу надам свої чорні кістки |
Знаходжу тут тільки горе і свою темну скорботу |
Коли згаснуть свічки цим днем ти згадаєш моє ім'я |
І тоді Всевишній морг нас знову зліє бо воєдино |
Сльози лише мої течуть гноєм з картин |
І гобелени я заллю червоною кров'ю твоєю милою |
Біль жере мою душу знову |
І тільки мій грот не дає забути |
Гидкі дні що забрудниться лише кров'ю |
Пожираю сам себе, адже я і був болю |
І вона жере мою душу знову |
І тільки мій грот не дає забути |
Гидкі дні що забрудниться лише кров'ю |
Пожираю сам себе, адже я і був болю |
І тільки я жеру себе всередині |
Всі ці дні мені не забути |
Наче дев'яте коло тепер усе життя |
Я не можу розплющити очі не побачивши обличчя |
І тільки я жеру себе всередині |
Всі ці дні мені не забути |
Наче дев'яте коло тепер усе життя |
Я не можу розплющити очі і мене непробачити |
І я хочу залишити пам'ять, але тільки викинувши весь біль |
Кришуся я чорними мріями на холодну, брудну підлогу |
Подібно до ангела у темряві, що сам відрізав собі крила |
Ніби я прийду в себе, коли натягну петлю |