Текст пісні Жити -

Жити

Жити безжурно стає все складніше.
Кров випивають останні новини:
Незнайомий герой цей світ залишив,
Знайомий герой в бою загинув.
Все так і штовхає в безодню депресії,
Щоби впав і не виліз із тої прірви.
Волає — приєднуйся до процесії
Поховання Любові, Надії та Віри!
І, часом, здається, що, ніби, піддався,
Плюнув на все, заховався в ілюзії.
Та раптом зустрінеш того, хто не здався,
І одразу оговтуєшся від контузії.
Жити приємно, жити потрібно!
Вдихати повітря на повні груди.
Милуватись красою світанків срібних.
І знати, що поруч є добрі люди.
В мене є мрія — це смішно.
В мене є друзі — це сильно.
Хтось каже мені, що я грішник,
Що я помираю повільно.
Та я не ведуся, одначе,
Мені не уникнути смерті.
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті.
Можливо, закину писати,
Стану таким, що не пише.
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше.
І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила.
Та хтось розпрямляє плечі,
А я розправляю крила.
У списку контактів все більше втрачених,
Але душа відмовляється їх видаляти.
Хай у серці живуть, і це має значення,
Доки пам’ять не прийме цієї втрати.
Є за ким сумувати, але є ким пишатись,
Є кому перейняти хороші манери,
Щоб країну вдягнути у пишні шати
Нового часу, нової ери.
Давайте жити, давайте шукати,
Давайте ставати кращими!
Писати книжки, малювати плакати.
Бути знаючими і значущими.
Всі люди складні, всі люди різні,
Але є кому дарувати постійно:
Одним — добре слово, іншим — пісню,
А декому — просто теплі обійми.
В мене є мрія — це смішно.
В мене є друзі — це сильно.
Хтось каже мені, що я грішник,
Що я помираю повільно.
Та я не ведуся, одначе,
Мені не уникнути смерті.
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті.
Можливо, закину писати,
Стану таким, що не пише.
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше.
І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила.
Та хтось розпрямляє плечі,
А я розправляю крила.
Час не дарує нам жодної миті повернення.
Все, що було, — відбуло, поступово розтануло.
Ніч промине, відчиняємо двері нового дня —
Шаленого, вдалого.
А ті, що пішли, стежать за нами,
Дивлячись з неба очима зоряними.
Хто ми є, якими шляхами
Стаємо творцями, жерцями, воїнами?
Я поживу, я проживу
Життя щасливе, яскраве, натхненне.
Й нікому з тих, кого я люблю,
Не буде соромно за мене.
У мене є мрія — це смішно.
У мене є друзі — це сильно.
Хтось каже мені, що я грішник,
Що я помираю повільно.
Та я не ведуся, одначе,
Мені не уникнути смерті.
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті.
Можливо, закину писати,
Стану таким, що не пише.
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше.
І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила.
Та хтось розпрямляє плечі,
А я розправляю крила.