Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Степь , виконавця - Сергей ДонДата випуску: 29.10.2004
Мова пісні: Російська мова
Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Степь , виконавця - Сергей ДонСтепь(оригінал) |
| Ой, ты степь без конца и края |
| Все молчит, только ветров стая, |
| Гнет ковыль, и все умолкло в тишине |
| Я иду, ступая, по своей родной земле |
| Заколочены двери, ставни дома |
| Заболочены берега затона |
| Не кричит ни птица, не шумит ковыль |
| И лишь ветер носит черную пожара пыль |
| Путник обмер весь ни сказать, ни слова |
| Все порушено, нет родного дома |
| У крыльца ни сесть, ни воды напиться |
| Шутку с ним сыграла судьба — злая птица |
| Где искать теперь словно ветра в поле |
| Мать отца своих да кабы те на воле |
| Чашу горькую испить, знать такая доля |
| И безмолвствует душа и кричит от боли! |
| Приклонился он у родных останков |
| Слез сдержать не смог тихо так заплакал |
| Он хотел сказать, только в горле ком |
| Словно это был какой-то страшный сон |
| Поднял очи он, взглянул за горизонт |
| Ветер гнет ковыль о степи поет |
| Тихо встал, побрел, куда глаза глядят, |
| А над всей землей облака летят |
| (переклад) |
| Ой, ти степ без кінця і краю |
| Все мовчить, тільки вітрів зграя, |
| Гне ковила, і все замовкло в тиші |
| Я іду, ступаючи, по своїй рідній землі |
| Забиті двері, віконниці будинку |
| Заболочені береги затону |
| Не кричить ні птиця, не шумить ковила |
| І лише вітер носить чорну пожежу пил |
| Мандрівник обмер увесь ні сказати, ні слова |
| Все порушено, немає рідного дому |
| У ганку ні сісти, ні води напитися |
| Жарт з ним зіграла доля — злий птах |
| Де шукати тепер немов вітру в поле |
| Мати батька своїх так, щоб ті на волі |
| Чашу гірку випити, знати така частка |
| І мовить душа і кричить від болю! |
| Прихилився він у рідних останків |
| Сліз стримати не зміг тихо так заплакав |
| Він хотів сказати, тільки в горлі кому |
| Наче це був якийсь страшний сон |
| Підняв очі він, глянув за горизонт. |
| Вітер гніт ковила про степу співає |
| Тихо встав, побрів, куди очі дивляться, |
| А над всією землею хмари летять |