| Ти знаєш — я правий!
|
| Вони тягнуть до рук — їх не дістати, не пропонувавши
|
| Єдиний кайф
|
| Ось так спостерігати, як ти чіпляєшся за це життя
|
| Куплет (Own Maslou):
|
| Влий у моє серце мільйон невивчених доз
|
| Ревнощі ні мета, і не засіб — лише привід зійти з берегів
|
| Ми гріємося ненавистю, як грою, на них поради покладений болт
|
| В душу твою проникав, як влитою нестерильною голкою
|
| І я засвоїв все! |
| Ми не зійдемося, але треба це? |
| забий
|
| Життя — це порево, де тебе просто б'ють від ЗП до ЗП Ну, а ми лише тварини — корчимо гримаси, граємо емоції
|
| Від чого радісно, те заборонене, хочеш продатись — продайся за дорого
|
| Я ЗОЖ і підкований у справах — газон, майка-поло та гольф
|
| Ти світська левиця була б, якщо б це все не був твій казковий сон
|
| Ми обрали найубогіший шинок, там плани, проблеми і треп
|
| Про те, що в цих порожніх головах
|
| Що рубаєш — вона нам усе так само співає
|
| Куплет (ескьюді):
|
| Винишка пляма на той скатертині
|
| Скільки років шукаєш себе за торкальною? |
| Копікет!
|
| Часу немає, ці садки
|
| Привід себе не показувати матері
|
| Начебто лайно, але так дорого пробувати
|
| У мирний час прорвало до пороху (дура)
|
| Нове взуття — підкови на козочці
|
| Чи хочеш голою схаменутися в вирі?
|
| У похоті хуй тобі, в принципі, хуй тобі в загальному-то
|
| Куй своє золото, золотце, збудеться найкраще
|
| У майбутньому станеш з лишком попереднього
|
| Зсученої у проханні про допомогу
|
| Чи могли я влити ці комплекси? |
| Ось ще!
|
| Знову підкований у справах, у зряках коміксом
|
| Думки типових, ганчіркових героїв сну
|
| Ти поліруєш шланг! |
| Що так мінжуєшся?
|
| Хочеш свободи, але любиш наручники
|
| Чи править я, дурненька? |
| Що тут надумано?
|
| Ай, все до купи, до ручки веди мене в пудрі вся
|
| Найгірше бадьоро в собі несучи
|
| Чи я правий? |
| (хуй знає)
|
| Курені трави, бля
|
| Може пройдеш не сутулившись
|
| Гаразд, гаразд, добре, не вигадуй |