| Листя опадає
|
| І розбите скло навколо
|
| У святих і грішників є
|
| Поїхав з міста, покинув це місто
|
| Відчай досі частина вас
|
| І небо падає
|
| Стирання всіх спогадів
|
| Перш ніж вдаритися об землю
|
| Твої очі щодня проливали лише одну сльозу
|
| Любов вмирає, але ти не пам'ятаєш
|
| Ви коли-небудь шепочете
|
| Коли ти намагаєшся назвати моє ім’я
|
| Чи ви колись зазнаєте невдачі
|
| Коли ти намагаєшся приховати весь свій біль
|
| Я знаю, що це ще не закінчено
|
| І я досі відчуваю, що твоє серце
|
| Для того, щоб ніхто інший не вкрав
|
| Сонце стало чорним
|
| І подих стає холодним
|
| Чи можете ви коли-небудь повернутися назад
|
| Щоб знайти свою душу, знайти свою душу
|
| Коли все відчувається кристалізованим
|
| А поцілунок означає ще одну брехню
|
| Воно поховано глибоко всередині вас
|
| Ви знайшли місце, де сховатися
|
| Твої очі щодня проливали лише одну сльозу
|
| Любов вмирає, але ти не можеш згадати
|
| Ви коли-небудь шепочете
|
| Коли ти намагаєшся назвати моє ім’я
|
| Чи ви колись зазнаєте невдачі
|
| Коли ти намагаєшся приховати весь свій біль
|
| Я знаю, що це ще не закінчено
|
| І я досі відчуваю, що твоє серце
|
| Для того, щоб ніхто інший не вкрав
|
| Листя опадає
|
| Надія втрачена не знайдено
|
| Чи пора мені покинути місто
|
| Щоб покинути це місто
|
| Сльоза й шепіт уночі
|
| Ти дивишся, як небо падає
|
| Боїтеся зіткнутися зі своєю тінню
|
| І пролий свої сльози і потопи
|
| Ви коли-небудь шепочете
|
| Коли ти намагаєшся назвати моє ім’я
|
| Чи ви колись зазнаєте невдачі
|
| Коли ти намагаєшся приховати весь свій біль
|
| Сльоза і шепіт
|
| Твоє серце сумує Сльоза та шепіт
|
| Я ніколи не дозволю тобі піти |