| У мережі залишиться на довгу сорочка в клітинку,
|
| Вона популярна, але тепер не називають,
|
| Відчути, що так хотіла дівчинка.
|
| Де він цікавість до цього світу,
|
| Інстаграма вінтажні фільтри не радують.
|
| Музика більше не звуки і кольору — більше не райдуга.
|
| На форумах самогубців ніхто не пише,
|
| Їх немає вдома. |
| Що скаже мама таке почувши,
|
| Чому не хтось інший.
|
| Що буде в записці — не ллються сльози,
|
| Ковтаєш пігулки, в сподіванні що хтось прийде.
|
| Досить цих сліз, віддаляйся зі сторінок.
|
| Тебе вони запам'ятають, як ширяють з вікон птахів…
|
| Досить цих сліз, віддаляйся зі сторінок.
|
| Зірки теж гаснуть в океані самогубств.
|
| Препаратами, ватними дисками.
|
| Все я витратила небо на карті.
|
| І точка звіту, лунатик я начебто би,
|
| Зменш обороти, прощай мій світ, зламаний.
|
| 03 набираю абонент недоступний,
|
| Чекай, тільки жди скоро відпустить.
|
| Лети та лети і літо навколо мене.
|
| Листопад прокинься, адекватні люди ми.
|
| Ну, вистачить, навіщо? |
| виходь із мене весь дур!
|
| Так багато речей розтопчу і вільною буду.
|
| Багато промов у голові витікає ртуть.
|
| Зівен сто ключів відчиняють двері одну.
|
| Голова крутись як на балу.
|
| Твоя рука — моя улюблена скрипка, я вже йду.
|
| Жахам не проникнути в чари,
|
| Наших ковдр, бо в тебе є я.
|
| Я їй виписав рецепт, красивіший за перламутр очей,
|
| Щоб таблетки випадали з вен.
|
| Ти легка, як воднева куля,
|
| Але на ліжка чиєсь тіло — обернись!
|
| Ти лише душа. |
| Повернуться шансів нема. |
| Пробач.
|
| Ти лише душа. |
| І нам погасять світло. |
| Інтим.
|
| Для смерті.
|
| Ти можеш кричати, але не прокинуться тілу,
|
| Ти можеш бігти, але торкнулася до неба,
|
| Ти знаєш стала кимось. |
| Горі. |