Текст пісні Партизанська - Хорта

Партизанська

А на ранок там впав білий сніг,
Ти б побачив це, якби тільки міг:
Як кулі, крізь крони
Фарбували по білому червоним.
І ти почув би як стало дуже тихо:
Ані звіру рику, ані птаха крику,
Лише ліс плаче за річкою
Густою ялиновою смолою.
Приспів:
Не за владу-славу чи гроші
Їх пам’ятають береги Черемошу —
Не сховались, лишились,
Вони знали за що вони бились.
За рідну землю, сльози дівочі
Вони стояли до кінця проти ночі.
Братами лісними
Вони лишились назавжди молодими…
Вітер лоскотав воскові обличчя,
Гілки дерев шепотіли:"Навіщо?",
І вбитим воякам останнє запитання,
Але вони як і гори зберігали мовчання.
Вони дали бій — відчайдушні, голодні,
Хоча їх було всього п’ятеро проти сотні.
Вони це знали, і не вагалися,
Бо вони знали в той час за що вони дралися.
Стародавній закон знають Хортиця, Карпати —
Краще загинути вільним, аніж потрапити за грати.
Зараз про це не люблять пам’ятати,
Проте, колись скінчиться час пробачати.
За свою родину, через спалені хати
Вони взяли тоді у руки автомати.
І я вірю — ти б зробив би теж саме,
Коли твої двори повні ворогами…
Приспів.