| куди наводять мрії я зривав кохання на корню
|
| і як з тобою говоритиадже я тебе не розумію
|
| я вічно про тебе мріюна заході сонця надвечір
|
| і почуття мене ваблять так сильно до теби на зустріч
|
| пропадав дар мови і я не виліковний
|
| я хотів з тобою поговорити, але ми обидва мовчимо
|
| про кохання слідом кричав, для тебе це дрібниці
|
| за тебе ставив свічки, видно збожеволів майже
|
| лезо точило шкіру, я був на межі світів
|
| щоб показати правду у мене не вистачить слів
|
| і це не любов це страждання борошно
|
| я так часто бачив кров за ці добу сука
|
| де ж справедливість я хочу щоб ти була моєю
|
| я не слухав нікого не бачив інших людей
|
| зате вони бачили те, що відчувають мільйони
|
| як вбиває кохання випускаючи патрони
|
| мрії наводять нас туди
|
| де почуття немає і немає любові
|
| де немає мене зрозумій вибач
|
| у моїх мріях я далеко.
|
| ти не зі мною, зруйновані мости
|
| куди наводять нас мрії
|
| я не таю зла, я не таю образи
|
| знаю час за рахунками спише і ми будемо квити
|
| за ці ночі коли мріяв про тебе
|
| за то що бачився з тобою тільки у сні
|
| і всі цілі за мить злилися в єдино
|
| і для чого нерозділене кохання
|
| адже це несправедливо
|
| я топав у океані сліз
|
| був вічно в депресії, вона тривала без пауз
|
| згадував запах волосся, згадував ніжність рук
|
| згадував солодкий голос і ласку твоїх губ
|
| як виявилося все дарма, як виявилося гра
|
| як виявилося любові не було ніколи
|
| повірити нереально в це
|
| я звертався до небес залишився без відповіді
|
| Господь Бог я скоро буду поруч
|
| адже без неї на цій землі мені жити не треба.
|
| мрії наводять нас туди
|
| де почуття немає і немає любові
|
| де немає мене зрозумій вибач
|
| у моїх мріях я далеко.
|
| ти не зі мною, зруйновані мости
|
| куди наводять нас мрії |