| Д д д де би не був, не забуду дім
|
| Хочеш, закрути мене як бігуді
|
| Я з закритими очима знайду де мій двір
|
| Бо де би не був, не забуду дім
|
| Д д д де би не був, не забуду дім
|
| Хочеш, закрути мене як бігуді
|
| Я з закритими очима знайду де мій двір
|
| Бо де би не був, не забуду дім
|
| Де б не носило скофа по чужих краях
|
| Я вертатимусь додому по дорогах і полях
|
| Боляче коли побачив вдалині рідний маяк
|
| І хочеш море переплить до нього але нема як
|
| Рідна хата пахне пирогами з вишнями із печі
|
| Снилось як світив фарами ближніми у ночі
|
| І бачив баба з дідом в хаті крутили калачі
|
| От би зараз діда постукать би по плечі
|
| Д д д де би не був, не забуду дім
|
| Хочеш, закрути мене як бігуді
|
| Я з закритими очима знайду де мій двір
|
| Бо де би не був, не забуду дім
|
| Д д д де би не був, не забуду дім
|
| Хочеш, закрути мене як бігуді
|
| Я з закритими очима знайду де мій двір
|
| Бо де би не був, не забуду дім
|
| Скрипнув двері
|
| Мама вдома
|
| Квіти на стіл
|
| Стіл вечеря
|
| Ситний маминий суп
|
| Татові все мало солі
|
| Спритно радий несу
|
| Маминий суп
|
| А знову світла ніч в мене в Калуші палала
|
| Мовила мені, твого двору вже нема
|
| Покоління мінялося, запятали стіни
|
| Як дитина ці писала імені на віки,
|
| А знову світла ніч, но без мене вже гуляла,
|
| А може коли-небудь, я вже би не жалів
|
| За минуле, шо летіло в даль, неначе ворон,
|
| А я вдома, зберігаю свою ностальгію
|
| Я до тебе все прийду
|
| П’яним уночі знайду
|
| Хай не будеш на виду
|
| Тебе знайду
|
| (Хай дорогу замете, із курсу не зіб'є мене)
|
| Д д д де би не був, не забуду дім
|
| Хочеш, закрути мене як бігуді
|
| Я з закритими очима знайду де мій двір
|
| Бо де би не був, не забуду дім
|
| Д д д де би не був, не забуду дім
|
| Хочеш, закрути мене як бігуді
|
| Я з закритими очима знайду де мій двір
|
| Бо де би не був, не забуду дім |