| Господиня Ліліт, володарка страху
|
| Дай мені померти, звільнення від первородного гріха
|
| У найнижчому місці я похований... темно й холодно
|
| Але настав час… чи всі ми будемо прокляті?
|
| Я бачив найнелюдський обряд
|
| Одержимі фанатики, зачаровані заклинаннями вуду
|
| Захоплене бенкет, вечеря
|
| Ритуал походження, содомізуйте святині
|
| Я відчуваю потребу мрі
|
| Я шепотів, щоб уявити тепло
|
| Я потонув у вирах смертельних конфліктів
|
| У найнижчому місці я похований... темно й холодно
|
| Ізольований, я не бачу світла… народжений, але похований
|
| Місяць скорботи, у неї є темна країна... банші з криком приречених
|
| Пов’язані ненавистю, зґвалтовані жадібністю, страждання й біль
|
| Я виливаю свою кров за всі гріхи… темрява, він бачив мій кінець
|
| Я вона віддала моє тіло для всіх жебраків… загнив у землі
|
| …не відчуваю милосердя, я падають ниц
|
| Маршируючі тіні, пробудження порожнечі… нехай Бог змилується над нами
|
| У райі проклятих я бачив ілюзію… чи це була правда?
|
| У моєму баченні немає нічого, крім різниці
|
| Час настав... одна смерть знає
|
| Ворота пекла чекають за межі царства людства
|
| Доля визначила богохульство
|
| Усі ми будемо розбиті руками слави
|
| Неспокійні муки, повернення немає
|
| Відлунилося в голосах божевілля
|
| Ізольований, не бачить світла
|
| Вимерли через порожнечу невідомості
|
| Вони падають від безпорадності
|
| Я знаю, що я месія, тому мушу піддати їх усіх тортур
|
| Неспокійні муки, повернення немає
|
| Відлунилося в голосах божевілля
|
| Народжений, але похований, я не бачу світла
|
| Невідомість мене зробила безсмертною |