| Між нами поставили засніжені гори
|
| Я горів вуглинками туги, Асякан
|
| Безкнижним людям достатньо нашої крові
|
| Я думав, що більше ніколи цього не побачу, asyacan
|
| Дякую за ранок після ночі
|
| Дякую за зброю, яка дає свободу
|
| Дякуємо Богу за те, що об’єднав нас
|
| Я плакала й плакала, асякан
|
| Ти сяюча зірка на даху в'язниці
|
| Я самотній страж, який трахає тебе
|
| Нас не можна відокремити від нігтів і плоті
|
| Я був тим, що текло з твоїх очей, асякан
|
| Ах азіатсько, я горю за тобою роками
|
| Ах азіат, що я витримав?
|
| О азіатець у полоні
|
| Я повстав проти біди, Асякан
|
| Я маю запитати рахунок, бандиту
|
| Клянусь, кину мій саз до рушниці
|
| Єсеві відлякала мого діда від мого предка
|
| Скільки разів я мерзнув у Сибіру?
|
| Дякую за ранок після ночі
|
| Дякую за зброю, яка дає свободу
|
| Дякуємо Богу за те, що об’єднав нас
|
| Я плакала й плакала, асякан
|
| Твої очі, як Каспійське море
|
| Вони не можуть це зняти, ти в моєму серці
|
| У мою безнадійну хвилину твоя біда — це твоє горе
|
| Я дав дорогу дупам, мені боляче асякан
|
| Ах азіатсько, я горю за тобою роками
|
| Ах азіат, що я витримав?
|
| О азіатець у полоні
|
| Я повстав проти біди, Асякан |