| Я сидів біля телефону
|
| Я чекав зовсім сам
|
| Дитина сама, я сиджу, чекаю й дивуюся про тебе
|
| Це темна й похмура ніч
|
| Здається, нічого не йде як слід
|
| Ти не скажеш мені, люба, як я можу жити тут без тебе?
|
| Так, я впав і відчуваю себе синім
|
| І я не знаю, що робити, о-о
|
| Дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| Дзвінок, дзвінок, найщасливіший звук з усіх
|
| Дзвоніть, дзвоніть, я дивлюся на телефон на стіні
|
| І я сиджу зовсім нетерпляче
|
| Чи не зрозумієте ви, будь ласка, потребу в мені
|
| Тож, дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| Тож, дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| Ти був тут, а тепер тебе немає
|
| Гей, я щось робив не так?
|
| Я просто не можу повірити, що можу так сильно помилятися
|
| Це був я чи ви?
|
| Скажіть, ми дійсно закінчили?
|
| Чи не почуєш ти, як я плачу, і ти дізнаєшся, що моє серце розривається
|
| Будь ласка, пробач, а потім забудь
|
| Або, може, кохана, ще краще, о-о
|
| Дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| Дзвінок, дзвінок, найщасливіший звук з усіх
|
| Дзвоніть, дзвоніть, я дивлюся на телефон на стіні
|
| І я сиджу зовсім нетерпляче
|
| Чи не зрозумієте ви, будь ласка, потребу в мені
|
| Тож, дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| Тож, дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| О-о, дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| Тож, дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| О-о, дзвоніть, дзвоніть, чому б вам не зателефонувати мені?
|
| Отже, дзвоніть, дзвоніть… |