| Ми, як рослини, живем і вмираєм
|
| Ми, як і все, зерна в землю саджаєм
|
| Ми, наче частка, хоча і окрема
|
| Чи є в цьому вірною життя теорема?
|
| Ми, як птахи, можем в небі літати
|
| Ми можемо, наче кларнети, співати
|
| Хоча є різниця, комусь це потрібно
|
| Чи можем сказати, що ми живем хибно?
|
| Приспів:
|
| А десь синя ріка
|
| Несе мене в руках
|
| Наче в хмарах-снах
|
| Але така далека,
|
| А десь синя ріка
|
| Несе мене в руках
|
| Наче в хмарах…
|
| Ти мені кажеш, що небо сиріє
|
| А я бачу жовте, зелене і синє
|
| Ти мене хочеш ось так розірвати
|
| Чи вистачить сил це мені розказати?
|
| Я відчуваю шуршання спідниці
|
| Навіть коли ти далеко від мене
|
| Я розумію між нами різницю —
|
| Нам в унісон вже співати не треба
|
| Приспів
|
| Я відчуваю шуршання спідниці
|
| Навіть коли тебе поруч немає
|
| Я розумію між нами різницю
|
| Але я знаю себе, тебе втрачаю я
|
| Серед тисячі очей і облич
|
| Ти, як шкідлива звичка,
|
| З тобою віч-на-віч
|
| Шукати нічого,
|
| Не чіпай,
|
| Давай, гудбай,
|
| Кава і печиво — остання крапка…
|
| Приспів |