| Що ж, я спостерігав за сезонами, які дзвонили з безпечної свої кімнати
|
| Я вважаю, що мені мало б піти на боротьбу з ними
|
| Але навіщо вступати в бій, коли ти знаєш, що програєш
|
| У нас був свій сезон, ми сяємо на яскравому сонці
|
| Але якось на півдорозі на гору ми забули причини, чому почали
|
| підйом
|
| Тож продовжте хлопчисько
|
| Переслідуйте свою веселку
|
| І коли ви дійдете до кінця, я сподіваюся, що це все, що ви бажали знайти
|
| Тож сфотографуйте
|
| Я більше не повернусь таким чином, я старію, але все ще достатньо сильний
|
| бачити
|
| Це катастрофа поїзда, я не можу перестати дивитися на полум’я, яке горить всередині
|
| Але принаймні ми всі помремо красивими сьогодні ввечері
|
| Тепер зима залишила мене розбитим, і я подумав, що мій час настав
|
| Коли тріщина світла зірвала горизонт
|
| Розділіть ніч на дві частини, щоб показати мені, що ми ще не закінчили
|
| Це океан, але чи ми коли справді знаходимо шлях до берега, який ми обрали
|
| Чи ми взагалі колись знаходимо свій шлях
|
| Тож не смійте поступатися і продовжуйте дзвонити
|
| Все, що ви хочете, прямо тут чекає, поки ваші руки витягнуть їх
|
| Тож сфотографуйте
|
| Я не повернусь таким чином знову, я старію, але я все ще достатньо сильний для цього
|
| побачити
|
| Це катастрофа поїзда, я не можу перестати дивитися на полум’я, яке горить всередині
|
| Але принаймні ми всі помремо красивими сьогодні ввечері
|
| Тож сфотографуйте
|
| Я не повернусь таким чином знову, я старію, я старію
|
| Тож зробіть фотографію, повісьте на мій пасмо
|
| Напишіть моє ім’я на шиї, бо я присягаю, що ніколи більше не повернуся
|
| І якщо кожний герой боїться цієї ночі, зірки вилітають на безнадійне небо
|
| Я ніколи не закрию очі, ні, я буду дивитися, як вони всі помруть красивими сьогодні ввечері |