| Її губи смаку виноградної фанти
|
| Прошу залишись, залишись, ну куди ти
|
| Вона зводить з розуму, ніби опіати
|
| Прошу спонукати зі мною, ну куди ти
|
| Ммм, хочу бути з тобою завжди
|
| І що, що я Мудак?
|
| Я так люблю, коли ти засинаєш на моїх руках
|
| Деколи охоплює страх, що можу втратити тебе
|
| І не повернути ніяк…
|
| Забирай усі мої речі, забери всю готівку
|
| До тебе серце нікому не віддавав
|
| Я так втомився, дуже багато всім прощав,
|
| Але як хвилею знову весь осад в океан.
|
| Її губи смаку виноградної фанти
|
| Прошу залишись, залишись, ну куди ти
|
| Вона зводить з розуму, ніби опіати
|
| Прошу спонукати зі мною, ну куди ти
|
| Їй не потрібно нічого, їй не потрібні подарунки
|
| Пити вино, дивитися на зірки в північ у старому парку
|
| Ми ходимо босоніж по травці, нахуй тапки
|
| І якщо що, зайдемо за сигаретою на заправку
|
| З осколків моїх почуттів ти зібрала мозайку
|
| Я віддам тобі себе, мені нічого не шкода
|
| Коли ти, поряд, почуваюся живим
|
| Ти розпливлася в мені до смерті, ніби чистий героїн
|
| Її губи смаку виноградної фанти
|
| Прошу залишись, залишись, ну куди ти
|
| Вона зводить з розуму, ніби опіати
|
| Прошу спонукати зі мною, ну куди ти |