Переклад тексту пісні Поручение - Виталий Доронин

Поручение (оригінал)

В Москве, в отдаленном районе,
Двадцатый дом от угла,
Чудесная девушка Тоня,
Согласно прописки, жила.
У этого дома по тропке
Бродил я, не чувствуя ног.
И парень был в общем не робкий,
А вот — объяснится не мог.
И как я додумался, братцы,
И сам до сих пор не пойму,
В любви перед нею признаться
Доверить дружку своему.
Под вечер запели гармони,
И стал небосвод голубым,
Тогда и отправился к Тоне
Мой друг с порученьем моим.
Не долго стоял я в обиде,
Себя проклиная тайком,
Когда я их вместе увидел
На танцах в саду заводском.
И сердце забилось неровно,
И с горечью вымолвил я:
— Прощай, Антонина Петровна, —
Неспетая песня моя!
В любви надо действовать смело
Задачи решать самому.
И это серьёзное дело
Нельзя поручать никому!

Поручение (переклад)

У Москві, у віддаленому районі,
Двадцятий будинок від кута,
Чудова дівчина Тоня,
Відповідно до прописки, жила.
У цього будинку по стежці
Бродив я, не відчуваючи ніг.
І хлопець був у загально не робкий,
А ось - пояснитися не міг.
І як я додумався, братики,
І сам досі не розумію,
У любові перед нею зізнатися
Довірити дружку своєму.
Надвечір заспівали гармонії,
І стало небосхил блакитним,
Тоді й відправився до Тони
Мій друг з порученням моїм.
Не довго стояв я в образі,
Себе проклинаючи потай,
Коли я їх разом побачив
На танцях у саду заводському.
І серце забилося нерівно,
І з гіркотою вимовив я:
—Прощавай, Антоніно Петрівно,—
Неспіта пісня моя!
У любові треба діяти сміливо
Завдання вирішувати самому.
І це серйозна справа
Не можна доручати нікому!