Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні צבעים, виконавця - Gil Vain. Пісня з альбому צבעים, у жанрі Дата випуску: 21.10.2019
Лейбл звукозапису: Gil Vaingarten
Мова пісні: Іврит
צבעים(оригінал) |
| היא הכירה כבר בחור עם לב מזהב |
| שהבטיח שיצבע בוורוד את העבר |
| אחד ספר לה את הירוק |
| מול הכתום של הנרות |
| ששרפו לה עוד ערב |
| על השטיח האדום עם היין הלבן |
| מכרו לה חלומות על חיים רחוק מכאן |
| שהיא תכיר עוד מקרוב |
| את הכחול של הים |
| והצהוב של השמש |
| והיא אומרת שאצלה הכל שחור ולבן |
| ואיך כולם צבועים כשמדובר באהבה |
| היא רוצה את השקוף, לב פועם בגוף |
| ולשמוע את השקט |
| וזה או שאני תמים או שאני עיוור צבעים |
| אבל כשאני איתה זה עושה לי נעים |
| כמו לראות את פריז, נוף בטורקיז |
| לא רוצים ללכת |
| היא מספרת על הפצע, תאוות הבצע |
| ואיך בסוף היום גם הכסף הוא רק צבע |
| שדומה לאפור, זה מזכיר לה את הקור |
| ושוב היא נעלמת.... |
| לחיוך שלה יש הרבה גוונים |
| והוא אומר הכל כשהוא אצלה על הפנים |
| שעות של שתיקות, היא לא רוצה לראות |
| שהשמיים כבר תכלת |
| והיא אומרת שאצלה הכל שחור ולבן |
| ואיך כולם צבועים כשמדובר באהבה |
| היא רוצה את השקוף, לב פועם בגוף |
| ולשמוע את השקט |
| וזה או שאני תמים או שאני עיוור צבעים |
| אבל כשאני איתה זה עושה לי נעים |
| כמו לראות את פריז, נוף בטורקיז |
| לא רוצים ללכת |
| והיא אומרת שאצלה הכל שחור ולבן |
| ואיך כולם צבועים כשמדובר באהבה |
| היא רוצה את השקוף, לב פועם בגוף |
| ולשמוע את השקט |
| וזה או שאני תמים או שאני עיוור צבעים |
| אבל כשאני איתה זה עושה לי נעים |
| כמו לראות את פריז, נוף בטורקיז |
| לא רוצים ללכת |
| (переклад) |
| Вона вже знала хлопця із золотим серцем |
| який обіцяв розфарбувати минуле в рожевий колір |
| Один сказав їй зелений |
| На тлі помаранчевого кольору свічок |
| що спалили її інший вечір |
| На червоній доріжці з білим вином |
| Вони продали її мрії про життя далеко звідси |
| що вона познайомиться ближче |
| синь моря |
| і жовтий колір сонця |
| І каже, що з нею все чорно-біле |
| І які всі лицеміри, коли йдеться про кохання |
| Вона хоче прозоре серце, що б'ється в тілі |
| і чути тишу |
| І або я наївний, або я дальтонік |
| Але коли я з нею, мені стає добре |
| Ніби Париж, бірюзовий пейзаж |
| не хочу йти |
| Вона розповідає про рану, жадібність |
| І як, зрештою, гроші — це лише колір |
| Яка схожа на сіру, вона нагадує їй холод |
| І знову вона зникає... |
| Її посмішка має багато відтінків |
| І він все говорить, коли він їй в обличчя |
| Години тиші, вона не хоче бачити |
| що небо вже синє |
| І каже, що з нею все чорно-біле |
| І які всі лицеміри, коли йдеться про кохання |
| Вона хоче прозоре серце, що б'ється в тілі |
| і чути тишу |
| І або я наївний, або я дальтонік |
| Але коли я з нею, мені стає добре |
| Ніби Париж, бірюзовий пейзаж |
| не хочу йти |
| І каже, що з нею все чорно-біле |
| І які всі лицеміри, коли йдеться про кохання |
| Вона хоче прозоре серце, що б'ється в тілі |
| і чути тишу |
| І або я наївний, або я дальтонік |
| Але коли я з нею, мені стає добре |
| Ніби Париж, бірюзовий пейзаж |
| не хочу йти |