| Давно, як світ, за сім століть…
|
| Ой, то було, було! |
| Ой, загуло-гуло.
|
| Все почалось з дівочих слів: «Чом ти не прийшов?»
|
| Якби ти знав, як я ждала…
|
| Ой, я ждала-ждала, не дождала-далась.
|
| Та не знав ти, що від мене не втікти,
|
| Не замести сліди.
|
| Приспiв:
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
|
| В ліс темний заведу і з розуму зведу.
|
| Тебе я знайду, тебе украду!
|
| Коханий мій немов зімлів…
|
| Ой, а коханий твій дійсно таки зімлів.
|
| Бо я прийшла, його знайшла, а він не чекав.
|
| «Люба моя-моя, все поясню тобі я».
|
| Місяць в трави ліг, місяць впав мені до ніг,
|
| Ти знов від мене втік!
|
| Приспiв:
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
|
| В ліс темний заведу і з розуму зведу.
|
| Тебе я знайду, тебе украду!
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
|
| В ліс темний заведу і з розуму зведу.
|
| Тебе я знайду, тебе украду!
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
|
| Тебе я знайду, тебе украду! |